Контраст contrast
Шрифт Очистити
Сховати налаштування
 
30.12.2014

Вадим Семенов: Функції прокуратури звужені

   14 жовтня 2014 року Верховна Рада ухвалила новий Закон України «Про прокуратуру», яким позбавило органи прокуратури функції так званого загального нагляду.
    Що нового принесе закон для простого черкащанина, у який спосіб і в яких випадках прокурор зможе представляти й захищати інтереси черкащан у суді, «Вечірка» спілкувалася з заступником прокурора Черкаської області Вадимом Семеновим.
    Закон набирає чинності в повному обсязі через півроку від дня опублікування, а окремі його положення почали діяти вже з 26 жовтня цього року.
   - Перехідними положеннями Розділу ХІІІ Закону передбачено, що прокуратура виконує функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами виключно у формі представництва інтересів громадянина або держави в суді, - зазначив Вадим Семенов.
     Такі зміни виключать дублювання повноважень прокуратури та інших органів, на які покладаються повноваження щодо нагляду (контролю) за додержанням законів.
    - Це дозволить, з одного боку, чітко зрозуміти, який орган несе відповідальність за стан справ у певній сфері суспільних відносин, а з іншого – зменшити кількість перевірок та інших заходів, які можуть впливати на діяльність фізичних та юридичних осіб, насамперед у сфері підприємницької діяльності, – пояснив Вадим Семенов.

У який спосіб прокуратура зможе представляти інтереси громадян або держави в суді?
     У перехідний період – із 26 жовтня 2014 року по 25 квітня 2015 року форми представництва інтересів громадянина або держави в суді визначені статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції 1991 року, а саме:
   • звернення до суду з позовами (заявами, поданнями);
   • вступ на будь-якому етапі у розгляд справи, порушеної за позовами (заявами, поданнями) інших осіб;
   • участь у розгляді справ чи ініціювання перегляду судових рішень, у тому числі у справах не за позовами (заявами, поданнями) прокурорів.
     Також на даний час діє вимога статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (1991 року), в частині звернення прокурора до суду з позовною заявою щодо: визнання незаконним нормативно-правового акта відповідно органу повністю чи в окремій його частині; визнання протиправним рішення чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від них.
     Такі дії прокурор вчиняє у випадках, коли йому стало відомо з різних джерел про невиконання або неналежне виконання органами державної влади, органами місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого належать відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Що дозволено прокурору
     З метою виконання функцій представництва громадянина або держави в суді слід вчиняти лише дії, передбачені пунктами 1 (за винятком підприємств приватної власності) і 2 частини 1 статті 20 Закону від 05.11.1991, а саме:
   • безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, військових частин, підприємств, установ, організацій без особливих перепусток, де такі запроваджено;
   • витребовувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ, організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз державних органів.
     Таким чином, у випадку надходження скарг громадян про захист їх прав і порушених інтересів, оскарження незаконних дій чи бездіяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, прокурор у кожному конкретному випадку буде з’ясовувати наступні питання:
   1. Чи спроможний заявник через фізичний, матеріальний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність чи обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушенні чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження;
    2. Чи створюються перешкоди у реалізації прав і свобод громадян та інтересів юридичних осіб або держави;
За результатами розгляду прокурор може прийняти рішення:
   • про представництва їх інтересів в суді;
   • внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
   • надати роз’яснення про можливість самостійного звернення до суду або іншого способу захисту свого права;
   • направити звернення для вирішення за належністю до компетентного органу.

Як буде після 25 квітня 2015 року
      Прокурор, відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону, визначає категорію громадян, яких зможе представляти у суді.
    - Це – неповнолітні, недієздатні або обмежено дієздатні. При цьому законні представники або органи, які повинні захищати інтереси цієї категорії громадян, не здійснюють або неналежним чином здійснюють їх захист. Прокуратура може здійснювати представницькі функції тільки відносно цих категорій, що я назвав, – роз’яснив Вадим Семенов. –  Як бачимо, законодавець звузив цей перелік, тут уже немає інвалідів, пенсіонерів, осіб, які перебувають у скрутному матеріальному становищі.
     Прокурор може представляти в суді інтереси держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради, президента України, створенням та діяльністю ЗМІ, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань.
     Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
     Водночас Законом запроваджено додаткові вимоги при здійсненні представницьких повноважень. Так, за словами Вадима Семенова, прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або суб’єкта владних повноважень, а також надати суду документи, що підтверджують неповноліття, недієздатність або обмежену дієздатність особи, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати її права, свободи та інтереси.
     У Законі також чітко виписано, що прокурор має право на досудове врегулювання спору виключно з дозволу суду.
 
      Джерело : Газета "Вечірні Черкаси" №53 від 30.12.2014 р.

кількість переглядів: 7656