Контраст contrast
Шрифт Очистити
Сховати налаштування
 
07.02.2013

«Від правоохоронців тепер не сховатися»

   Вас можуть слухати, обшукувати, за вами можуть стежити і підглядати...
   Ви приходите додому, а там на видному місці лежить протокол обшуку приміщення. Або ж у вас удома можуть поставити «жучок», бо хтось написав на вас заяву. Усе це передбачено Кримінальним процесуальним кодексом, що набрав чинності 20 листопада 2012 року.
   Цей КПК дає додаткові можливості і громадянам, і силовим структурам. То чи для дотримання прав людини, чи для їхнього порушення буде використовуватися нове законодавство – відповідь на це питання шукають і правоохоронці, і правозахисники. А поки що останні радять кожному спокійно вивчити КПК, щоб при можливості використовувати його позитивні моменти та бути попередженими про негативні.
   Володимир Батчаєв, правозахисник, регіональний координатор зв'язків із громадськістю уповноваженого Верховної Ради з прав людини:
   Загальними фразами про захист прав людини маскуються можливості порушувати ці права. Розрахований Кримінальний процесуальний кодекс на європейський менталітет. А для нашої правоохоронної системи це випробування.
   Візьмемо реєстрацію заяв громадян. Зараз правоохоронці повинні прийняти будь-яку заяву і передати слідчому для проведення досудових слідчих дій. Але, з іншого боку, якщо мій сусід написав на мене скаргу з будь-якого приводу, починається кримінальне провадження. Ми живемо в умовах жорсткого політичного протистояння, конкурентної боротьби в сфері бізнесу, і, на мою думку, міліція із запровадженням цих положень отримала можливість за завідомо неправдивою заявою проводити розслідування, у тому числі негласні заходи (відеонагляд, прослуховування, обшук приміщення без присутності громадянина) і дізнаватися про ваші політичні уподобання, про контакти в бізнесі, про документи, які стосуються вашого особистого життя. Правоохоронці кажуть: ми ж не налаштовані когось посадити. Але ми знаємо: якщо буде дзвінок «згори», то міліція виконає замовлення. Згадаймо справу Георгія Гонгадзе і засу-дженого у цій справі генерала МВС Пукача...
   Серед правоохоронців багато порядних людей, але теоретично таке цілком можливе. Те, що міліція не повинна повідомляти про слідчі дії стосовно громадян, – порушення Конституції, яка дає нам право оскаржити будь-яке рішення влади. А як можна оскаржити рішення влади вести стосовно нас кримінальне провадження, якщо ми про нього не знаємо?»
   Олександр Співак, начальник сектора з контролю за виконанням судових рішень управління державної пенітенціарної системи в Черкаській області:
   У СІЗО і колоніях зараз утримується менше людей – це загальноукраїнська тенденція. У Черкаському СІЗО раніше утримувалося на 150-100 осіб більше від норми – по 860-700 осіб. На день останнього звіту – станом на 25 січня – в Черкаському СІЗО утримувалися 482 особи.
   За минулий рік, до набуття чинності нового КПК, у СІЗО на місяць могло поступити орієнтовно до 100 знов заарештованих. Починаючи з 20 листопада, за 2 місяці затримано і доставлено в СІЗО лише 35 осіб, стосовно однієї особи була винесена ухвала про внесення застави. Одна особа звільнилася з зали суду – її утримували в СІЗО більше року, а це заборонено новим законодавством. Її вина не доведена, справа залишається в провадженні суду, але суд змінив запобіжний захід на більш лояльний – на підписку про невиїзд.
   Та достеменно про переваги і недоліки КПК можна буде говорити, коли повністю завершиться чинність старого Кримінально-процесуального кодексу. Адже зараз більшість тих, хто утримується у СІЗО, було затримано за старим КПК, і за ним же розглядаються судом їхні справи».
 
   Олексій Костюк, прокурор відділу прокуратури області:
 
   Ряд норм, які є в новому КПК, не застосовувалися раніше. Серед них – і негласні слідчі дії. Однак усі вони проводяться за чіткою процедурою. Наприклад, обшук у приміщенні без присутності підозрюваного проводиться на підставі ухвали слідчого судді. На сьогодні випадків проведення обшуків без відома осіб із залишенням повідомлення не було. Слідчі стараються не зловживати цією можливістю.
   Щоб провести негласні слідчі дії стосовно особи, у слідчого чи прокурора повинні бути реальні підстави, що дана особа може мати якісь відомості, які мають значення конкретно для цього кримінального провадження. Вони повинні бути викладені в письмовій формі. Щоб поставити «жучок», треба рішення голови апеляційного суду, який розглядає клопотання, приймає рішення і виносить ухвалу про дозвіл чи заборону.
   Негласні слідчі дії проводяться тільки там, де злочин підпадає під категорію тяжкого чи особливо тяжкого. Залежно від санкції під цю категорію можуть потрапляти й економічні злочини.
   Процедура взяття особи під варту нині значно ускладнилась. Людину ніколи не будуть затримувати, якщо не буде підстав вважати, що вона вчинила або може вчинити злочин. Окрім того, Кримінальний процесуальний кодекс передбачає право громадянина не підписати протокол, скласти власні пояснення. Тож, на мою думку, кодекс демократичний, окрім того, він дає більше можливостей стороні захисту».
 
   Сергій Варич, член громадянської мережі «Опора»:
 
   Негласні дії закон дає право проводити до повідомлення людини про підозру. Того, до кого вони застосовуються, про це можуть повідомити аж через рік. Таким чином, усе розслідування може бути проведене, а людина навіть не знатиме про це. А потім вас формально повідомлять про підозру, а на наступний день можуть і закрити. І захищайся після цього, коли на тебе вже зібрані матеріали».
 
   Михайло Малінін, голова Черкаської міської молодіжної громадської організації «Демократичні перетворення України»:
 
   Основний тягар застосування Кримінального процесуального кодексу ліг на слідчих міліції. Як повідомляє на наш запит УМВС у Черкаській області, за цей час на території Черкащини було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань 5 тисяч 649 заяв-повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень. Це означає, що на одного слідчого припадає 18,5 кримінального провадження одночасно. Зараз стосовно осіб порушено 562 кримінальні провадження, 23 особам обрано запобіжний захід тримання під вартою. За цей період за новим КПК було проведено 44 обшуки житла та іншого володіння особи, направлено до суду одне клопотання про зняття інформації з телекомунікаційних мереж, простіше – прослуховування або відеонагляд. Це клопотання було задоволене.
   Проти однієї особи вже застосовано домашній арешт. Торік було повернуто 70 справ на додаткове розслідування. Новий кодекс такого вже не передбачає».
 
«Вечірні Черкаси», №6, 6 лютого 2013 року.

кількість переглядів: 77454