«РІВНІСТЬ НЕ НАРОДЖУЄТЬСЯ ЗА НАКАЗОМ»: ЧИ ІСНУЄ ГЕНДЕРНИЙ ПАРИТЕТ В ПРАВООХОРОННІЙ СИСТЕМІ ЧЕРКАЩИНИ?

«Сьогодні в українському суспільстві руйнуються стереотипні уявлення про роль чоловіка і жінки. Практично у всіх сферах життєдіяльності роль жінки зростає. Не лише у цивільних органах, а й у військових формуваннях продовжує збільшуватися частка жінок. Вони беруть участь у волонтерській діяльності, військових діях, правоохоронній та миротворчій діяльності. Тому гендерна політика у нашій державі в умовах обраного вектору постає у новому актуальному світлі. І МВС працює над забезпеченням рівних можливостей і недопущення дискримінації щодо участі чоловіків і жінок у прийнятті важливих суспільних рішень», – запевнила Тетяна Ковальчук на офіційній сторінці МВС.

– Це дуже гальмує всі ці процеси і робить виснажливою нашу роботу. Що стосується сексуальних домагань і гендерної дискримінації, то ми зараз розробляємо внутрішні механізми реагування на подібні скарги. Може здаватися, що цих скарг зовсім немає. І, справді, офіційних – дуже мало. Але ми розуміємо, що мало їх тільки тому, що не працює режим конфіденційності, багато жінок бояться, що їх покарають за їх дії, особливо, якщо під звинувачення підпадають їхні командири по вертикалі, — розповіла Вікторія Арнаутова.

– Дівчина-поліцейська в якихось ситуаціях працює навіть швидше та ефективніше, ніж хлопець. Хлопець буде працювати з придушенням агресії у порушника командним тоном, дівчина буде м’якшою, — розповідає про свій досвід виїздів на виклики прес-офіцер Патрульної поліції в Черкаській області Зоя Вовк, яка в правоохоронні органи потрапила з журналістики. – Скільки разів буваю на лінії, то перш ніж їхати до заявника, йому обов`язково дзвонимо, аби «почути настрій», як розмовляє, оцінюємо попередньо, з ким матимемо справу. Не раз хлопці-патрульні жартували: «Михайлівна, це твій клієнт». Так само і щодо інших дівчат-поліцейських, самі хлопці-патрульні це розуміють. Наприклад, жінкам-патрульним на викликах, пов’язаних із дітьми, легко знайти з ними мову, діти легше йдуть на контакт, бо ми — дівчата, жінки й мами. Або ж провести поверхневу перевірку особам жіночої статі, — для цього також потрібна жінка.

– Розвиток усе ставить на свої місця, якщо не створювати штучних перешкод. А у нас кожен чоловік адекватно, без дискримінації сприймає жіноче лідерство та оцінює переваги, — наголошує Зоя Вовк та додає, що загалом грані між чоловічими і жіночими обов’язками настільки розмиті, що, можна сказати, їх вже не існує. —  Наша команда була змішана, і в тих умовах навчання у нас просто не було простору для відтворення очікуваних моделей поведінки чоловіка чи жінки (тобто, передбачуваної «грубості» та «емоційності»). Ми були рівними, а це важливо, бо в нашій роботі рівність не народжується за наказом. На роботі я — офіцер, а значить — на рівні з усіма іншими.

 

– У нашому відділенні вже працює 4 сімейні пари і я вважаю, що це добре. Це взаєморозуміння та велика підтримка. З кожним роком колег-дівчат усе більшає, але основна кількість, звичайно ж, чоловіки. І так має бути, — говорить жінка-поліцейська, не вбачаючи у тому, що жінок ще значно менше, ніж чоловіків, дискримінації.

– Я не можу сказати, що професія поліцейського є суто чоловіча. І ніколи так не вважала. Та й взагалі, сьогодні ділити професії на чоловічі й жіночі не бачу сенсу. Якщо людина хоче кимось стати — то вона стане. Чоловіки теж працюють у таких професіях, що інколи дивуєшся, але ж це нормально, це покликання самої людини, — ділиться своїми думками Валентина Немировська. – Крім служби в поліції у жінки є родина. Чоловік та діти чекають її з нетерпінням додому. Всі прекрасно розуміють, що саме ця професія є не тільки складною, але і ризикованою для життя. І якщо вже жінка і присвятила себе служінню народу у правоохоронній діяльності, то, в першу чергу, вона смілива та рішуча, впевнена в собі та з твердим характером.

 

– У нас однакове навантаження, як на чоловіків-прокурорів, так і на жінок-прокурорів, однакові вимоги і можливості для кар’єрного зростання, — розповіла Валентина Колчіна, начальник відділу ювенальної юстиції. – Головне — бути спеціалістом. Особисто я ніколи не помічала упередженого ставлення до жінок з боку чоловіків в органах прокуратури.  Відповідно, є змога проявити себе як гарній спеціалістці, фахівчині та правознавиці. Я вважаю, що якщо вже прийшла на цю роботу, будь добра показати високий рівень. Стереотипи, що жінка не може бути доброю працівницею у так званих «чоловічих професіях», у сучасному житті все частіше розвінчуються.

 

– Попри всі стереотипи, у переважно чоловічому колективі військових до нас ставляться добре. За цей час не відчувала на собі жодного тиску, не пам’ятаю, щоб на мене кричали чи принижували, — розповіла про проходження служби Аліна Гаврищук, начальник радіостанції взводу зв’язку ВЧ А0331.

«Труднощі служби – не завада на шляху до своєї мети», — говорить Аліна.