14.03.2019 «РІВНІСТЬ НЕ НАРОДЖУЄТЬСЯ ЗА НАКАЗОМ»: ЧИ ІСНУЄ ГЕНДЕРНИЙ ПАРИТЕТ В ПРАВООХОРОННІЙ СИСТЕМІ ЧЕРКАЩИНИ?Правоохоронна система України демонструє беззаперечні успіхи на шляху до гендерної рівності. І важко уявити, що ще якісь сто років тому поняття «жінка-поліцейський» загалом не існувало.
У 1903 році першою жінкою в Європі, яка влаштувалася в поліцію, стала соціальна працівниця Ґенрієт Арендт. Пропрацювала вона там 5 років і змушена була звільнитися через тиск керівництва, якому не сподобалися її скарги на негуманне поводження чоловіків-поліціянтів із жінками.
До 1999 року в Україні правила вступу до навчальних закладів системи МВС обмежували кількість дівчат, які приймалися до навчання, в межах 5-10% від загальної кількості щорічного набору курсантів. Це створювало неабиякий гендерний дисбаланс. А вже станом на 2019 рік заступник міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальчук декларує, що в системі МВС України працює 24,5% жінок, а це понад 70 тисяч. Із них близько 8 тисяч працюють у ДСНС, 4 тисячі служать у лавах Нацгвардії, а на захисті кордонів України стоїть 11 тисяч жінок.
Варто відзначити, що ще під час досліджень, присвячених умовам праці німецьких жінок-поліцейських, здійснених фірмою «Форум-3″, було встановлено, що при меншій фізичній силі жінки частіше за чоловіків вирішують конфліктні ситуації, в яких потребується втручання поліції, а також краще ведуть службову документацію. Найбільш ефективно жінки проявляють себе в роботі із підлітками, з потерпілими дітьми та жінками, при вирішенні конфліктних ситуацій, що виникають на побутовому ґрунті та у сфері групових спорів. Причиною цього є стиль роботи жінок-правоохоронців, якому більшою мірою притаманні співчуття, терплячість, уміння вислухати, значно нижчий рівень агресивності.
Зростанню гендерного паритету в державних органах безпеки сприяли, насамперед, законодавчі зміни, які відбулися в останні декілька років на теренах України. Фактично, для блоку безпеки основні перепони зняті. Більшість перешкод, які наразі ще існують, переважно в свідомості людей, відзначає радниця командувача Національної гвардії України з питань реформування психологічної служби та гендерної політики Вікторія Арнаутова.
Наразі навіть розробляються механізми, щоб навіть у зоні конфлікту була врахована гендерна політика: враховувався гендерний компонент при плануванні операцій і при спілкуванні структур сектору охорони і безпеки з місцевим населенням і адміністраціями.
Аналізується кадрова політика, розробляються програми для розвитку навичок жінок, яким бракує лідерських якостей, щоб займати керівні посади в системі правоохоронних органів та органах безпеки.
Щоб розуміти, якою є ситуація з дотриманням гендерної рівності в Черкаській області, поглянемо на цифри в декількох правоохоронних структурах і, для порівняння, підрозділі ЗСУ.
Отож, в Управлінні патрульної поліції в Черкаській області працює 53 жінки та 278 чоловіків. 16% жіночого складу загалом не дають гендерного паритету, однак, за словами самих патрульних, жіноча частина колективу почуває себе цілком комфортно у переважно чоловічому колективі та має навіть певні переваги у спілкуванні з деякими категоріями населення.
Лідерські позиції в УПП з боку жінок також сприймаються адекватно, запевняє жінка-патрульний.
Суспільство змінюється, і тепер важливіше отримати омріяну професію, наголошує прес-офіцер, ніж перейматися, що з цього приводу скажуть інші.
Солідарна з колегою і Валентина Немировська, начальник сектору реагування патрульної поліції -3, Уманського районного відділення поліції. В органах внутрішніх справ майор поліції вже більше 18 років. Для неї це, можна сказати, спадкова справа, адже дідусь усе життя пропрацював дільничним офіцером. Чоловік – теж поліцейський.
Стати поліцейською Валентина мріяла з дитинства, тож жодні складнощі, навіть на той час, коли ще ця професія вважалася винятково чоловічою справою, її не злякали.
У прокуратурі Черкаської області працює 158 чоловіків та 146 жінок. Однак, слід зауважити, що керівні посади займають лише 15 жінок і аж 59 чоловіків.
Лише на початкових етапах професійної діяльності може спостерігатися відмінність у роботі чоловіків і жінок-прокурорів, пригадує власний досвід Валентина Колчіна. І то лиш тому, що жінки у процесі досягнення мети орієнтуються на свою підвищену інтуїцію, легко встановлюють особистісний контакт, а чоловіки спираються на власний авторитет.
З початком військових дій чимало жінок вирішили спробувати себе і у військовій справі. Якщо взяти військову частину А0331, Черкаський автомобільний батальйон, що наразі базується на сході України, то в її лавах проходять службу 207 чоловіків і 12 жінок, тобто жіноча частина батальйону складає менше 6%. Однак, як з’ясувалося у розмові із представницями батальйону, їх подібний відсотковий розподіл далеко не на їх користь, зовсім не турбує і не заважає їм працювати.
Військова справа – це у них родинне, говорить дівчина, тож, коли Україна зіштовхнулася з російською агресією, дівчина не замислюючись пішла служити в армію.
У Стратегії розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України до 2020 року, затвердженій Урядом, упровадження комплексного гендерного підходу до кадрової політики є одним з ключових. Тож, цілком імовірно, ситуація поволі зміниться в бік гендерного балансу в правоохоронних органах. А система конфіденційності дозволить тим жінкам, які таки зазнають фактів дискримінації, не боятися заявляти про такі випадки.
Жінки вже довели, що здатні професійно і якісно виконувати покладені на них завдання в правоохоронних органах. А притаманні їм більша емоційність, чутливість, терплячість і вміння вислухати, не тільки не стають на заваді, а допомагають у вирішенні службових завдань, конфліктних ситуацій.
Не треба забувати, що одне із головних завдань правоохоронної системи – повернути довіру населення. Подолання гендерних стереотипів – величезний крок на цьому шляху. Адже саме наявність жінок, наприклад, в Патрульній поліції дозволяє вагому частину конфліктних ситуацій вирішити без застосування сили, бо жінкам-поліцейським притаманна чудова риса – вміння домовлятися! Тож збільшення частки жінок в правоохоронних структурах, безперечно, тільки сприятиме покращенню безпекового клімату нашої країни.
Матеріал підготовлено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Джерело: Інформаційне видання Черкащини "Вичерпно" (Анна Романенко) http://vycherpno.ck.ua/rivnist-ne-narodzhuyetsya-za-nakazom-chi-isnuye-gendernij-paritet-v-pravoohoronnij-sistemi-cherkashhini/
|
кількість переглядів: 3438 |