Прокуратура області спростовує інформацію, викладену в Інтернет-виданні «Кропива»

17.08.2016 на Інтернет-порталі «Кропива» (http://kropyva.ck.ua/content/prokurori-bez-boyu-dayut-volnu-p-dozryuvanim-u-v-p-khabarnitstv) розміщено публікацію під назвою «Прокурори без бою дають вольну підозрюваним у віп-хабарництві».

Викладена автором інформація, з юридичної  точки зору є нікчемною. Проводячи подібного роду «журналістські розслідування» та аналізуючи на свій лад хід слідства і судового розгляду будь-яких кримінальних справ, автору необхідно було б, як мінімум, орієнтуватися в області кримінального права, як максимум, – припинити робити безглузді висновки в публікаціях з популістськими назвами. 

Дійсно, 11.12.2015 прес-службою прокуратури області на веб-сайті відомства оприлюднено інформацію про  викриття злочинної діяльністі одного із керівників державних підприємств області, який підбурив особу до надання неправомірної вигоди службовим особам Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області в сумі 1 236 918 грн. за видачу дозвільних документів щодо оренди землі. Крім того, слідством встановлено, що він умисно, з метою особистого збагачення 27.10.2015, під час зустрічі із представником товариства, прийняв обіцянку від останнього щодо одержання неправомірної вигоди для себе в сумі 1 500 доларів США за виготовлення витягів з Державного земельного кадастру на земельні ділянки, які орендує товариство, та які в подальшому будуть необхідні суб’єкту господарської діяльності для звернення до ГУ Держгеокадастру в Черкаській області із заявою щодо продовження терміну дії вказаного вище договору оренди на строк до 10 років. 

За наслідками досудового розслідування обвинувальний акт стосовно вказаної особи скеровано до суду. Під час досудового розслідування щодо підозрюваного було обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 700 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 964600 грн., відсторонено від посади, а також накладено арешт на належне йому майно.

Органом досудового розслідування посадовцю інкриміновано вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 (співучасть як пособника у пропозиції, обіцянці або наданні неправомірної вигоди службовій особі), ч. 3 ст. 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги) Кримінального кодексу України.

Акцентуємо увагу на тому,  що ані під час досудового розслідування, ані під час судового розгляду представник товариства, якого посадовець підбурював надати хабар, жодного разу не звертався до суду з приводу незаконних дій прокуратури та відмови йому у внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за фактом вимагання у нього хабара.

Навпаки, прокуратурою області ще 02.02.2015 саме за заявою представника товариства зареєстровано кримінальне провадження за фактом вимагання в нього неправомірної вигоди за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У подальшому, у зв’язку із отриманими доказами незаконних дій посадовця, його злочинні дії перекваліфіковано на ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, до речі цей злочин також є тяжким, санкція статті передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої. Крім того, йому інкриміновано вчинення ще одного злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 368- 4 КК України.

Зауважимо, що склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України, є формальним, в цьому випадку кримінальне правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення в особи (в зазначеному вище випадку – представника товариства, якого підбурювали надати хабар) бажання надати неправомірну вигоду і не залежить від того, чи надано фактично таку неправомірну вигоду будь-кому. Все це, як правильно зазначив автор статті, підтверджується матеріалами справи, в тому числі і розсекреченими матеріалами негласних слідчих дій.

Зазначена у статті „Кропива” ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.02.2016 стосується розгляду скарги самого обвинуваченого на бездіяльність прокуратури Черкаської області з  приводу невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо провокування його представником товариства на одержання неправомірної вигоди. Саме в такий спосіб посадовець намагався ввести слідство в оману та уникнути передбаченої законом відповідальності за свої злочинні дії.

На цей час судовий розгляд кримінального провадження триває, винуватість керівника державного підприємства у вчиненні інкримінованих йому злочинів встановить суд, а тому для забезпечення реального результату в боротьбі з віп-корупціонерами радимо редакції «Кропива» наступного разу до своїх «журналістських розслідувань» залучати працівників прокуратури.